Про нас
Кафедри
Дистанційне навчання
Вступнику
Конференції
Наші партнери
Довідка
Підрозділи
Посилання
Програми

Кафедра радіофізики та комп'ютерних технологій

Адреса:
кімн. 309, вул.Ген.Тарнавського, 107, Львів, 79017
Телефон:
(032) 239 43 29
Факс:

На кафедрі радіофізики та комп’ютерних технологій працюють 1 доктор та 12 кандидатів наук. Кафедра готує бакалаврів комп’ютерних наук (чотири роки навчання). Після отримання диплома бакалавра комп’ютерних наук можна продовжити навчання на кафедрі і після року навчання отримати кваліфікацію "Аналітик комп’ютерних систем" або "Магістр комп'ютерних наук" зі спеціальності "Інформаційні технології проектування". Крім цього, кафедра бере участь у підготовці бакалаврів спеціальності "Мікро- та наноелектроніка" та бакалаврів прикладної фізики.

Щорічно кафедра випускає 10-20 фахівців. Студенти, які спецiалiзуються на кафедрі, отримують глибоку університетську підготовку з мiкропроцесорної технiки, використання засобiв обчислювальної техніки для моделювання процесів в фiзицi i радiоелектронiцi. Важливим є те, що студентів навчають не тільки програмувати та працювати з потужними програмними продуктами, але і створювати сучасні комплекси для проведення фізичних експериментів з використанням комп'ютерів для керування експериментом і опрацювання результатів експерименту. Навчання здійснюється з використанням засобів обчислювальної техніки у лабораторіях основ радiоелектронiки, мікропроцесорної техніки, автоматизації фізичного експерименту, обчислювальних лабораторіях.

Основний напрямок наукової роботи кафедри – математичне моделювання процесів у фiзицi та радiоелектронiцi, фізичні властивості локальних центрів, нанометричних фаз та кристалів зі структурними фазовими переходами, автоматизація фізичного експерименту.

При кафедрi є аспiрантура.

Історія кафедри

Кафедра створена у 1964 році відомим вченим професором Миколою Григоровичем Максимовичем із назвою "Кафедра теоретичних основ електрорадіотехніки". У 1999 році кафедра була перейменована на кафедру радіофізики. До січня 1965 року кафедра займала одну кімнату в корпусі на вул. Ломоносова, 8 (теперішня вулиця Кирила і Мефодія). З 1965 по 1986 рік кафедра розміщувалась в корпусі на вул. 17 Вересня, 14 (теперішня вулиця Січових стрільців). У 1986 році кафедра перебазувалась на вул. Драгоманова, 19 і вул. Драгоманова, 12. З лютого 2003 року кафедра розміщується на вул. Ген. Тарнавського, 107.

Першим завідувачем кафедри був професор Микола Григорович Максимович (29 квітня 1914 – 10 червня 1981).

Навчально-методична робота кафедри

З моменту заснування кафедра забезпечувала викладання загальних курсів: "Теорія коливань", "Теоретичні основи радіотехніки", "Теорія інформації", "Основи електротехніки", "Загальна електроніка". В 1967 році на кафедрі відкривається спеціалізація "Теорія коливань та автоматичного регулювання”. Перший випуск спеціалістів з радіофізики і електроніки відбувся у 1968 році. Випускники кафедри отримують глибокі знання з теорії систем керування та математичного моделювання систем і процесів за допомогою ЕОМ. Для них читаються такі спецкурси, як "Теорія автоматичного регулювання", "Теорія графів", "Теорія стійкості систем автоматичного керування", "Статистична радіофізика".

З моменту заснування на кафедрі працюють навчальні лабораторії теоретичних основ радіотехніки та теорії автоматичного регулювання. В навчальному процесі кафедри почали використовуватись технічні засоби навчання – використовують проектори на лекціях, електронні екзаменаційні машини (Альфа-1, Альфа-2) на іспитах і заліках. З кінця 60-х років у навчальний процес впроваджується обчислювальна техніка. У 1968 р. створюється навчальна обчислювальна лабораторія, обладнана аналоговою обчислювальною машиною МНБ і цифровою обчислювальною машиною "Промінь", на яких проводилися також наукові обчислення. Студенти вивчають програмування у машинних командах для ЕОМ "Урал". У 70-х роках парк машин кафедри суттєво розширюється: навчання проводять на спеціалізованій ЕОМ "Світанок", ЕОМ середнього класу "Наири" та першій у світі ЕОМ із символьним програмуванням "Мир" українського виробництва. Обчислення за студентськими програмами проводяться також на великих ЕОМ "Минск-22", "М-222", ЕС-1022, ЕС-1045. У 1972 р. створено навчальну лабораторію загальної електроніки. У 1974 р. вперше почали читати курс “Обчислювальні машини і програмування” для студентів-радіофізиків та оптиків, з 1976 р. цей курс почав читатися для студентів спеціальності "Фізика". Для виконання курсових та дипломних робіт, завдань практики студенти кафедри використовували ЕОМ М-222, ЕС-1022, ЕС-1045 з обчислювального центру університету та "Наири-2", встановлену на кафедрі. З появою на кафедрі вітчизняних мікро-ЕОМ "Електроніка Д3-28" частина занять була переведена на ці ЕОМ.

З 1981 р. по 1991 рік кафедру очолював професор Л.А. Синицький. У 1985 р. на базі обчислювальної лабораторії кафедри була створена міжкафедральна обчислювальна лабораторія, яка розташовувалась на першому поверсі корпусу по вул. Драгоманова, 12. У лабораторії були встановлені 12 мікро-ЕОМ Електроніка Д3-28 (мови програмування Бейсік, Фортран). Згодом встановлюються 12 ПК-Львів (з мовою програмування Бейсік), мікро-ЕОМ "Електроніка Д3-28", ПК-Львів, міні-ЕОМ СМ-1420 з 10-ма терміналами. Після появи в обчислювальній лабораторії у 1988 р. ПЕОМ "Искра-1030", Mazowia (аналог IBM PC/XT) у курсі "Програмування і математичне моделювання на ЕОМ" на потоці радіофізиків розпочинають читати мову програмування Паскаль. У 1991 р. мікро-ЕОМ "Електроніка Д3-28", СМ-1420 замінюють на сучасніші IBM PC/AT, започатковано курс "Методи розв'язання інженерних задач на ЕОМ". У 1998 р. 25 новопридбаних IBM PC з процесорами Pentium 166 встановлено у корпусі на вул. Саксаганського, 1. У 1984 р. створюється навчальна лабораторія мікропроцесорної техніки і розпочинає читатися відповідний курс. У 1988 р. створено навчальну лабораторію аналогової і цифрової обробки сигналів, у якій ведуться роботи по цифровій обробці сигналів та зображень. Студенти виконують курсові та дипломні роботи, досліджуючи цифрові фільтри, способи передачі та запису цифрових сигналів, відновлення та поліпшення цифрових зображень, методи розпізнавання образів. У спецлабораторіях кафедри студенти ІІІ-V курсів використовують програмно-апаратні комплекси, в яких окрім числових обчислень, ПЕОМ використовуються для вимірювань і керування устаткуванням.

У 1991 році кафедру очолив Петро Григорович Стахів. Під його керівництвом на кафедрі почалися роботи по медико-біологічній електроніці та моделюванню процесів у біологічних об’єктах. На основі цих розробок у 1996 році на кафедрі відкривається друга спеціалізація – "Фізико-інформаційні методи дослідження медико-біологічних систем". Студенти цієї спеціалізації знайомляться з основами фізіології та анатомії, моделюванням процесів в живих організмах, сучасною діагностичною та лікувальною апаратурою.

У 1996-1998 роках обов'язки завідувача кафедри виконував доц. Ю.С. Мочульський.

З червня 1998 року кафедру очолив професор І.М. Болеста, який до цього працював на кафедрі радіоелектронного матеріалознавства. Природно, що його досвід у навчально-методичній та науковій роботі впроваджувався у навчальний процес та наукову роботу кафедри зі збереженням та розвитком традиційного для кафедри напрямку. Проф. І.М. Болеста розробив та впровадив ряд загальних і спеціальних курсів, організував лабораторію функціональної електроніки.

З 2000 року спеціалізація "Фізико-інформаційні методи дослідження медико-біологічних систем" замінена спеціалізацією "Менеджмент науково-технічної сфери", а з 2003 року - спеціалізацією "Комп’ютерні методи в електроніці". З 2005 року на кафедрі почалась підготовка бакалаврів комп’ютерних наук, а з 2009 року кафедра готує спеціалістів і магістрів за спеціальністю "Інформаційні технології проектування".

За час існування кафедра підготувала більше 500 спеціалістів. Серед випускників кафедри є відомі вчені (М. Личак – завідувач відділу Інституту космічних досліджень НАН України, Р. Бунь – заступник директора Державного науково-дослідного інституту інформаційної інфраструктури, В. Степашко – завідувач відділу Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем НАН України та Міністерства освіти України, І. Яворський – завідувач відділу Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України), політики (І. Коліушко).

Наукова робота кафедри

Під керівництвом М.Г. Максимовича на кафедрі розпочалися роботи з теорії електричних кіл та з теорії коливань, зокрема з топологічних методів аналізу лінійних електричних кіл. Паралельно до цього під керівництвом Л.А. Синицького ведуться роботи щодо якісної теорії нелінійних електричних кіл та розробки програм моделювання цих кіл на електронних обчислювальних машинах.

Наприкінці 60-х років на кафедрі почали освоювати моделювання процесів у фізичних системах на аналогових та цифрових обчислювальних машинах. Під керівництвом Л.А. Синицького створено науково-дослідну лабораторію комп'ютерних методів дослідження радіоелектронних систем і з кінця 60-х років на кафедрі сформувався основний напрям науково-дослідних робіт – машинний аналіз електронних схем (розробка алгоритмів і програм для систем автоматизованого проектування радіоелектронної апаратури). Працівники кафедри з 1966 року починають проводити науково-дослідні роботи з машинного проектування радіоелектронних схем. Для цього інтенсивно освоюється нова обчислювальна техніка: великі ЕОМ "Минск-22", "Наири-2", "М-222" та малі й спеціалізовані ЕОМ "Промінь", "Наири-К" та "Світанок". З перших років заснування кафедри ТОЕР тут проводиться серія досліджень щодо створення алгоритмів та програм моделювання, аналізу та оптимізації аналогових радіоелектронних схем. Кафедра стає багаторічним ентузіастом та лідером комп'ютеризації наукових досліджень у галузі радіоелектроніки на терені колишнього Радянського Союзу. У 70-ті та 80-і роки розробкою математичного та програмного забезпечення у цій сфері займалась більшість науковців та викладачів кафедри. В результаті цих робіт було створено ряд потужних програм для машин різних поколінь, які на той час могли успішно конкурувати з багатьма вітчизняними та зарубіжними аналогами. Під керівництвом П.Г. Стахіва розроблено та виготовлено декілька зразків мікропроцесорного тонометра на вітчизняних мікросхемах. Під керівництвом Б.Я. Благітка розробляється спряжений з комп'ютером пристрій вимірювання параметрів пульсу та діагностики серцево-судинної системи на основі цих параметрів. П.Г. Стахів та його учні ведуть роботи з діакоптичного підходу в аналізі електричних кіл. Запропоновано оригінальний метод синтезу дискретних математичних моделей динамічних багатовходових систем на основі оптимізаційного підходу.

З 1966 року кафедра випускає міжвідомчий республіканський збірник "Теоретична електротехніка". Першим відповідальним редактором збірника у 1966-1981 рр. був проф. М.Г. Максимович. У 1981-1991 рр. відповідальним редактором був проф. Л.А. Синицький,а з 1992 р. – проф. П.Г. Стахів. Серед авторів збірника за роки його існування було багато видатних учених колишнього СРСР, України, Польщі, Угорщини. У збірнику "Теоретична електротехніка" публікуються статті з теорії електричних та електронних кіл і систем, теорії електромагнітного поля, застосування чисельних методів у задачах сучасної електротехніки та електроніки. З 1968 року кафедра регулярно проводила республіканські конференції та семінари з методів розрахунку електричних кіл, в яких брали участь відомі спеціалісти з України, Росії, Польщі. З 2009 року кафедра проводить конференції з проблем електроніки та інформаційних технологій.