Про нас
Кафедри
Дистанційне навчання
Вступнику
Конференції
Наші партнери
Довідка
Підрозділи
Посилання
Програми

Факультет електроніки та комп'ютерних технологій

 

Адреса: вул. Драгоманова, 50, Львів 79005, Україна
Телефони: (032) 261 14 91, 239 47 24, 239 41 82 
E-mail: 
Декан - доктор фіз.-мат. наук, професор Половинко І. I.

Факультет електроніки створений у 2003 році після поділу фізичного факультету. Декан - доктор фіз.-мат. наук, професор Половинко Ігор Іванович (з 2003 р.).

Хоча факультет існує лише 9 років, насправді вчені університету розпочали активну наукову та навчальну діяльність в галузі електроніки, створення нових приладів, активного використання їх для цілей медицини та екології, а також електронного матеріалознавства ще 50-х роках минулого століття. Перші дослідження розпочались в області фізичної електроніки та радіоелектроніки. На кафедрі теоретичних основ електрорадіотехніки під керівництвом проф. Максимовича М.Г. розпочались роботи, пов’язані із передачею та перетворенням інформації на основі використання радіочастотних електромагнітних коливань і хвиль. Основний наголос при цьому робився на радіотехніку. Проведені в цій області роботи зараз широко використовуються у більшості областей сучасної науки і техніки. Так ще у 1956 році Б.М. Палюх, розвиваючи дослідження, розпочаті ним ще у під ас виконання дипломної роботи у Ленінградському фізико-технічному інституті, захистив кандидатську дисертацію на тему "Резонансна перезарядка іонів і атомів ртуті, криптону і ксенону". У 1959 році кандидатську дисертацію на тему "Резонансна перезарядка позитивних іонів і атомів калію і цезію" захистив Кушнір Р.М. Отримані цими вченими результати знайшли відгук у багатьох вчених і були використані в теоретичних роботах, присвячених розвитку сучасних уявлень про атомно-іонні зіткнення. Експеримент, проведений Кушніром Р.М. на той час був унікальним за своєю складністю. З переходом на кафедру загальної фізики Савчина Л.С. та Стасюка З.В. розширюється коло наукових досліджень у галузі фізичної електроніки. Поступово покращується і матеріальна база наукових та навчальних лабораторій. Серед головних напрямків досліджень, які виконувались на кафедрі з 1962 року, слід відмітити: вивчення іонно-атомних зіткнень та енергетичних залежностей ймовірностей пружного розсіяння та резонансної перезарядки, а також рухливостей низькоенергетичних іонів ртуті, інертних газів, лужних металів, магнію, кадмію, дослідження адсорбційно-емісійних явищ, вивчення фізичних властивостей тонких плівок. З метою розвитку таких досліджень на кафедрі за допомогою вчених Інституту фізики АН УРСР (м. Київ) були освоєні методики отримання надвисокого вакууму. У 1963 році розпочалась підготовка студентів за спеціалізацією "Фізична електроніка".

Із приходом на кафедру у 1967 році Іванківа Л.І. розпочались дослідження адсорбційних явищ на поверхні напівпровідникових матеріалів. Вивчався вплив сорбційних процесів на електрофізичні властивості напівпровідникових плівок, досліджувався вплив параметрів напівпровідників (ширина заборонної зони, дисперсність матеріалу , тиску газу, температури та світлового опромінення на сорбційну і каталітичну активність матеріалу. Були розроблені теоретичні моделі для пояснення отриманих експериментальних результатів. Для вивчення кінетики адсорбційних процесів запропоновано використання явища сорболюмінесценції, фотонно-електронної емісії та екзоелектронної емісії. Групою співробітників лабораторії фізики тонких плівок під керівництвом Стасюка З.В. в умовах надвисокого вакууму досліджувались структура та електричні властивості тонких плівок. Вивчались розмірні кінетичні явища (класичний розмірний ефект) та вплив адсорбції різних атомів і молекул на роботу виходу та кінетичні коефіцієнти плівок ряду перехідних металів. Для пояснення результатів експерименту використовувались як відомі з літератури модельні уявлення, так і нові теоретичні моделі, запропоновані співробітниками кафедри. Вивчалась проблема керування електронними властивостями плівок шляхом контрольованого нанесення адсорбційних покрить.

Із 1970 року з приходом на кафедру Стахіри Й.М. розпочались дослідження фізичних властивостей шаруватих кристалів. Основний напрям досліджень полягав у виясненні впливу будови кристалу на його фізичні властивості. На кафедрі була освоєна методика вирощування кристалів. Вивчались як матеріали з різним ступенем шаруватості, але однаковими компонентами (наприклад In4Se3,InSe), так і кристали з незначними відхиленнями у кристалічній будові, зате з різним складом (InSe, GaSe). Виявлені особливості у явищах переносу в кристалах( температурна залежність рухливості носіїв струму, п’єзоопір та ін.) та у взаємодії випромінювання з кристалами (фотопровідність, оптичне поглинання, радіаційна провідність та ін). На основі запропонованих теоретичних моделей вдалося з’ясувати особливості зонної структури, що були зумовлені шаруватою будовою кристалів а також вияснити ряд особливостей фононного спектру.

Результати наукових досліджень починають впроваджуватись у виробництво. Найширшою за тематикою та обсягом робіт стає співпраця із СКТБ Львівського заводу кінескопів (на даний час це НДІ електронно-променевих приладів "Еротрон"). Зокрема на кафедрі виконана значну кількість науково-дослідних робіт прикладного плану та робіт, присвячених розробці методик використання експериментальних методів фізичної електроніки в інших галузях. Серед них розробка унікальної методики мас-мпектромеричних досліджень складу рідинних та газових включень у кварцах з пегматитів, вимірювальна мас-спектромерична система на базі омегатронного датчика РМО-4С, яка дозволяє проводити кількісний аналіз газового складу у вакуумних приладах з робочим діапазоном аналізованих масових чисел 2 - 84, перші мас-спектрометричні дослідження температурної та радіаційної деструкції матеріалів, зокрема лужно-галоїдних кристалів при радіолізі. Результати мас-спекрометричних досліджень газовиділення та термічного розкладу полідифенілсилаксанів були пізніше використані у Київському НДІ електромеханічних приладів для створення першої в СРСР електронно-променевої трубки з термопластичним записом інформації.

У 1975 році за комплекс науково-дослідних робіт з фізики поверхні (пошук матеріалів з низькою роботою виходу для роботи в двигунах космічних апаратів та покрить, які забезпечували прозорість вікон літальних апаратів при їх тривалій експлуатації в режимі опромінення космічним випромінюванням, керівник роботи доцю Палюх.Б.М. був нагороджений пам’ятною медаллю і грамотою центру керування польотом спільного радянсько-американського корабля "Союз-Аполлон" як учасник підготовки і забезпечення управління польотом.

З кінця 80-х років з ініціативи проф. Лисковича О,Б. на кафедрі розпочинається підготовка до формування нової спеціалізації-"Фізика медико-біологічних систем", Була поставлена мета застосування фізичних методів і концепцій для діагностики і лікування хворіб людини, вдосконалення медичного інструментарію, застосування інженерних принципів до біології та медицини, а також проведення оцінки контролю ризику під час дії різних випромінювань на організм людини. У 1993 році така спеціалізація була відкрита на кафедрі. Пізніше на основі існуючих спеціалізацій була відкрита спеціальність "Фізична та біомедична електроніка" в напрямку "Електроніка". На кафедрі нелінійної оптики разом з кафедрою експериментальної фізики у 1998 році розпочалась підготовка студентів-оптиків з нової спеціалізації «Оптико-фізичні методи і техніка у біології та медицині».

Значний доробок мали вчені факультету і в області радіоелектроніки. Так на кафедрі теоретичних основ електрорадіотехніки ( зараз кафедра радіофізики) уже в 60-х роках під керівництвом Синицького Л.А. працівники кафедри починають проводити науково-дослідні роботи з машинного проектування радіоелектронних схем. Мочульський Ю.С. в цей час почав освоювати моделювання процесів в фізичних системах на аналогових обчислювальних машинах. В результаті було поставлено ряд лабораторних робіт з моделювання систем автоматичного регулювання. паралельно до цього ведуться роботи по якісній теорії електричних кіл та розробці програм моделювання цих кіл на електронних обчислювальних машинах. на початку 70-х років після закінчення аспірантури Леновенко А.М. починає розробляти прецизійні термометри на основі ядерного квадрупольного резонансу. На межі 60-х і 70-х років під керівництвом Владімірова В.Л. велись роботи по вивченню ферорезонансних контурів а розробці низькочастотних фільтрів на їх основі.

В 90-х роках на кафедрі почалися роботи з фізичної та біомедичної електроніки і моделюванню процесів в біологічних об’єктах. Під керівництвом Стахіва П.Г. було розроблено та виготовлено декілька зразків мікропроцесорного тонометра на вітчизняних мікросхемах. На жаль ці розробки не вдалось впровадити у виробництво. Під керівництвом Благітка Б.Я. розробляється спряжений з комп’ютером пристрій вимірювання параметрів пульсу та діагностики серцево-судинної системи на основі цих параметрів.

Розгортання науково-дослідних робіт на кафедрі експериментальної фізики у 1967 році з оптоелектроніки призвело у 1979 році до відкриття явища електрогірації в кристалах, авторами якого були Жолудєв І.С. та Влох О.Г. На той час це було перше відкриття на теренах Західної України.

Працівники СКТБ «Магнон» у 80-х роках минулого століття започаткували роботи по створенню оптико-електронних та радіоелектронних приладів. Так у грудні 1983 року був створений переносний прилад ППК-1 для визначення карбоксил-гемоглобіну у крові. Пізніше був створений автоматичний переносний аналізатор ППК-2, призначений для експрес-діагностики інтоксикацій моноокису вуглецю в морських та госпітальних умовах. Він був прийнятий на забезпечення військово-морського флоту. З 1988 року розпочались роботи по розробці автоматизованої системи контролю рідинних технологічних середовищ при виробництві приладів електронної техніки. Була розроблена конструкторська документація приладів СКО-1 для визначення концентрації завислих у воді мікрочастинок і ПСМ-1 для оперативного контролю забрудненості в магістралях подачі високочистої деіонізованої води з порогом реєстрації частинок 0,2 мкм, та макету приладу ПЛГ-01 призначеного для визначення вмісту гемоглобіну та його п’яти лігандних форм в цільній крові.

У 90-х роках працівники Інституту прикладної фізики починають займатися розробкою високоточних та високостабільних в часі радіоелектронних вимірювальних засобів, систем регулювання і стабілізації з використанням фізичних явищ на молекулярному рівні. В основі розробок лежали процеси вимірювання температури і тиску та використання цих параметрів для регулювання і стабілізації режимів роботи електронних високоточних систем. Ці фізичні параметри є базовими для забезпечення режимів роботи бортових систем всіх літальних апаратів а також наземного навігаційного обладнання (оптичних систем лазерної і тепловізійної техніки, корекція параметрів антен наземного і космічного базування тощо). На замовлення КБ «Південне» розроблені і реалізовані бортові системи стабілізації інерціальної платформи (гіроскопа) з терміном безрегламентної експлуатації більше 16-ти років для стратегічних ракетно-космічних комплексів та авіаційної техніки. Розроблена та реалізована система регулювання температур для важких космічних апаратів типу «Океан» що запускаються ракетоносієм «Зеніт». Розроблені високоточні ядерно-квадрупольні вимірювачі абсолютної температури при дроселюванні рідкого кисню та водню для ракетних двигунів а також для авіаційних водневих реактивних двигунів.

В цей час, коли загострюються глобальні проблеми людства, які безпосередньо торкаються всіх країн і народів, вчені не можуть стояти осторонь. Це перш за все, проблеми довкілля, боротьби з хворобами, забезпечення людства продуктами харчування, енергією тощо. Так відразу ж після Чорнобильської катастрофи розпочалися дослідження в галузі радіоекології на кафедрі нелінійної оптики. Уже в травні 1986 року проводяться перші дослідження радіоекологічного стану довкілля, зокрема території Шацького національного заповідника. Відібрані для аналізу проби рослинності, насамперед хвої сосни з території парку показали значне забруднення їх радіонуклідами Чорнобильського походження. У 1986-1989 роках аналізи відібраних проб проводилися у співпраці з вченими Ужгородського та Московського університетів. Більш грунтовні радіоекологічні дослідження проводились з 1990 року, коли було придбано гамма-спектрометричне обладнання і створено лабораторію гамма-спектрометрії.

Однак найбільших успіхів вчені факультету електроніки досягли матеріалів для електроніки. Так на початку 60- років під керівництвом Пашковського М.В. розпочалося вивчення фізичних властивостей окисних систем. Виникла необхідність вирощування таких монокристалів та дослідження впливу легування і дефектів на оптико-люмінісцентні властивості. Починаючи з 1964 року на кафедрі фізики напівпровідників вирощуються і досліджуються вольфрамати цинку та кадмію, гранати леговані хромом та рідкоземельними металами. З 1966 року під керівництвом Савицького В.Г. досліджуються процеси газофазної кристалізації халькогенідів ртуті, електрофізичні та фотоелектричні властивості полікристалічних та епітаксійних шарів на їх основі. Розгортаються дослідження вузькозонних напівпровідникових сполук типу А2В6, особливо твердих розчинів КРТ різного складу, плівкових систем на їх основі, варізонних структур. За цикл робіт по цій тематиці і розробку нових матеріалів для електронної техніки професори Пашковський М.В. та Савицький В.Г. у складі авторського колективу у 1984 році були відзначені Державною премією в галузі науки і техніки.

Зараз факультет об'єднує кафедри електроніки, нелінійної оптики, радіоелектронного матеріалознавства, радіофізики, фізики напівпровідників, фізичної та біомедичної електроніки. Факультет готує фахівців з таких напрямків підготовки: комп’ютерні науки, мікро та наноелектроніка та прикладна фізика за спеціальностями: спеціальностей: радіофізика і електроніка, прикладна фізика, фізична та біомедична електроніка, інформаційні технології проектування. На факультеті діють такі основні навчальні та науково-дослідні лабораторії: твердотільної електроніки, квантової електроніки, оптоелектроніки, ядерного практикуму та дозиметрії, радіоелектроніки, мікропроцесорної техніки, комп'ютерних інформаційних технологій, біомедичної електроніки, обчислювальна, гамма спектроскопії, сенсорики, оптоелектронних матеріалів, радіоелектронних приладів.

Навчальний процес забезпечують майже п’ятдесят викладачів, в тому числі 12 професорів та 34 доценти. Серед них три лауреати Державних премій України, п’ять заслужених професорів університету. Безпосередню участь у навчальному процесі беруть провідні фахівці НАН України, інших наукових та виробничих установ. Студенти факультету одержують фундаментальну підготовку з курсів загальної і теоретичної фізики, вищої математики, обчислювальної техніки і програмування, радіоелектроніки, іноземних мов, економіки та дисциплін гуманітарного профілю.

Курсові і дипломні роботи студентів факультету охоплюють різноманітні галузі сучасної електроніки, що мають фундаментальне і прикладне значення, зокрема, такі новітні, як комп'ютерне моделювання фізичних процесів, комп'ютерні мережі і системи, фізика медико-біологічних систем, матеріали напівпровідникової електроніки, високотемпературна надпровідність, лазерні вимірювальні системи, оптичний зв'язок, науково-технічна експертиза і радіоекологія.

Щороку відбуваються студентські наукові конференції, конкурси наукових праць. Найкращі студенти відзначаються іменними стипендіями. При факультеті працює аспірантура та докторантура. Студенти факультету електроніки часто найкращі у спортивних змаганнях, конкурсах веселих і кмітливих, організації вечорів відпочинку.

Випускники факультету електроніки працюють: у навчальних закладах різних рівнів акредитації (університетах, інститутах, коледжах, ліцеях, школах) – викладачами фізики, електроніки, інформатики; у науково-дослідних організаціях (інститутах, лабораторіях, конструкторських бюро) – науковими співробітниками, інженерами-програмістами, інженерами з обслуговування медичної апаратури;на підприємствах малого та середнього бізнесу – менеджерами; в організаціях екологічного моніторингу – експертами; на промислових підприємствах (заводах, фірмах) – інженером; у банківських, страхових та податкових установах – спеціалістами з комп’ютерних технологій і програмного забезпечення.

Науковці та викладачі факультету підтримують тісні зв’язки із багатьма університетами та науковими інститутами як в нашій країні, так і за її межами. Це Віденський, Вроцлавський, Ліонський, Гданський, Московський та інші відомі університети. Наших науковців часто запрошують на різноманітні міжнародні конференції. Деякі з них, присвячені проблемам сучасної електроніки, проводяться і у Львові. Таким чином, перед студентами, аспірантами і молодими вченими відкриваються можливості поспілкуватись з видатними вченими в галузі електроніки, пройти стажування або навчатись в престижних навчальних закладах Європи.

Ґрунтовна підготовка з фундаментальних, гуманітарних та економічних дисциплін у поєднанні зі знанням іноземних мов надає випускникам значні переваги щодо працевлаштування. Широка міжнародна співпраця дає їм змогу факультету продовжувати навчання та працювати за кордоном.